Зусилля в елементах мосту від тимчасових впливів

Теорія зривні флатера поки ще далека від завершення, однак у багатьох країнах проводяться численні теоретичні та експериментальні роботи, спрямовані на вирішення що виникають у цій сфері проблем.
Зусилля в елементах мосту від тимчасових впливів на стадії експлуатації та відповідні прогини зручніше визначати за нормативними навантажень, переходячи до розрахункових чинникам безпосередньо лише в граничних неравенствах перевірки міцності і стійкості.

Такий підхід спрощує розрахунки стрижневої системи у разі обліку геометричної нелінійності, помітно зменшуючи обсяги обчислень. Зусилля преднапряжения Л 0, методика визначення яких описана вище, розглядаються при визначенні зусиль у стрижневий системі з урахуванням геометричної нелінійності як нормативні, а при перевірці міцності канатів як розрахункові.

Для трубопровідних мостів, одно-і багатопролітних довжиною понад 200 м вітрові впливи зазвичай визначають з урахуванням нерівномірності вітрового навантаження подлине споруди, розглядаючи вітрові впливи як стаціонарний випадковий процес.

Аналогічний підхід, але з урахуванням нестаціонарності процесу застосовують до висячим і вантових трубопровідним мостах при їх розрахунку на сейсміку.

Викладені методики можна також застосовувати і при проектуванні вантових і висячих мостів іншого призначення – автодорожніх, міських, пішохідних і залізничних.
На підставі результатів досліджень, а також узагальнення досвіду проектування і експлуатації великих висячих і вантових мостів виробляються заходи конструктивного характеру, що дозволяють запобігти розвитку небезпечних коливань мостів у повітряному потоці.