Порода лесових циклітів

Розріз цього району представлений супісками і пилуватими суглинками; склад похованих грунтів в основному легко-і середньосуглинкові. Вологість порід становить 5-13%, пористість – 39-49%, причому найбільш пористі різниці залягають у верхній 20-метрової частини розрізу.
Просадними при дії природного навантаження виявилися породи всіх шести лесових циклітів. Нижня межа просідаючої товщі розташовується на глибині, близькій до 39 м. На глибині 37 м при природного навантаженні 0,73 МПа коефіцієнт відносної просадності склав 0,096. Максимальні ж значення цього показника відзначені в горизонтах лесових порід різних циклітів на глибинах 8,7 (0,130), 14,7 (0,140), 18,7 (0,160) і 22,0 м (0,227).

Просадністю володіють і майже всі горизонти похованих грунтів. І хоча вона нижча, ніж у інших складових лесових циклітів, значення коефіцієнта відносної просадності порід похованих грунтів при дії природного навантаження досить великі: у першій похованою грунті – 0,003-0,040, у другій – 0,004-0,046, у третій – 0,015-0,056, у четвертій – 0,085-0,129, у п'ятій – 0,091.
Дуже цікаві дані про великої потужності (45 м) просідаючої товщі лесових порід отримані в 1986 р.

Н.Г. Мавляновим в тому ж районі на прикладі розрізу Келес. Тут врозріз порід, представленому пролювіальнимі среднечетвер-тичних лесових відкладеннями ташкентського комплексу потужністю 48,2 м, розкрите чотири лесових циклітів, верхній з яких вінчається сучасної, а нижележащие – похованими грунтами.

За складом у розрізі переважають карбонатні лесси супіщані і легкосуглинкові, містять прослои більш важких суглинків; по всьому розрізу відзначений розсіяний гіпс. Природна вологість порід до глибини 40 м становить 5-8%, нижче вона досить різко збільшується і досягає 22% на глибині 46 м. Пористість лесових порід висока (45-53%), причому значення нижче 50% характерні для нижньої частини розрізу (нижче 35 м).